Розвиток і занепад цивілізацій.

Зародження цивілізації відбувається коли люди освоюють знання і ресурс достатній для формування суспільної господарської діяльності. З розподілом праці між виробниками, посередниками. Первинним є знання про використання природного ресурсу. З часом знань може збільшуватися і задіяних в цивілізаційний процес ресурсів повинно збільшуватися. Якщо природні ресурси вичерпні і переходять у відходи, а нових не надходить. А також якщо не з'являється більше знань про застосування нових ресурсів, тоді настає скорочення цивілізації. 

Ці ж самі процеси відбуваються на рівні організацій, що входять в цивілізацію. Адже цивілізація - це сукупність систем, що в неї входять. Тому якщо бізнес знаходить нові види діяльності, розвивається, то і в суспільстві відчувається підйом і розвиток. Якщо кожен наступний підйом в економічних циклах вищий за попередній - то можна сміливо заявити, що цивілізація розвивається. Якщо кожна наступна економічна криза глибша за попередню, то можна зробити висновок, що цивілізація занепадає.

Відчуття розвитку і занепаду чітко відчуваються людьми, що входять в цивілізацію. Так в епоху розквіту занепаду римської імперії популярним в народі було поняття "останніх днів". Тому таку популярність отримало невідоме до того хрестиянство. Так, люди відчували останні дні римської цивілізації. Те саме можна сказати і про сучасність. Ідеї "останніх днів" набагато популярніші серед населення, що проживають в країнах що сповідують російську цивілізаційну картину світу. І мало популярні в китайському і індійському середовищі. Який може бути кінець світу коли все так динамічно розвивається.

Для розвитку характерне освоєння нових ресурсів. Тому найповажніші в такій системі будуть або винахідники, або підприємці, або воїни(в разі успішних воєн). Успішне підприємництво носить іноваційний характер. Хто в систему дає нові ресурси - той процвітає. Мінімум обмежень для ініціативи. Мінімум регламентів і правил діяльності.

 В часи занепаду джерела надходження нових ресурсів беруться під контроль. Коли винаходи нових джерел можуть бути недоцільними непотрібними або навіть небезпечними. Це може похитнути стабільність устрою. Навіщо видумувати нове, як ресурсу необмежено. Навіть якщо ресурсів мало, то освоєння нових несе небезпеку. Бо ті нові багаті можуть почати претендувати на вплив всередині суспільства. Верхи консервують розвиток, який швидко виснажується і починає деградувати.

На особистісному рівні все виглядає близько. Під час розвитку людей цікавлять більше реалізація цілей ніж власні задоволення. Задоволення йдуть як результат успішно реалізованих цілей. Коли люди починають прагнути до задоволень заради задоволень - це початок кінця. Непродуктивні задоволення використовуючи безмежну кількість ресурсів швидко виснажують джерело. А вміння думати продуктивно атрофовується.

Типи цивілізації

Розглянемо цивілізацію не як набір матеріальних речей, а як систему, що використовуючи ресурси створює матеріальні і нематеріальні блага для своїх членів. 

Для організації виробництва благ потрібні енергія, матеріали і знання.

Перші цивілізації користувалися м'язевою енергією тварин та людей, первинною і вторинною енергією сонця. Матеріали були природні (викопні чи поверхневого походження) з низьким рівнем обробітку і нескладним компонуванням різних елементів для отримання нового матеріалу(бронза, порох, папір). І хоча ці цивілізації сильно відрізнялися в стилях культурних предметів - всі вони базувалися на рабовласництві чи феодалізмі.  Незалежно від того чи це Америка, Китай чи Європа.

Перший тип появи цивілізацій зобов'язаний своїм виникненням місцям де концентрація природних багатств дозволяла створити концентрацію населення для формування виробництва через розподіл праці і торгівлю. Перші цивілізації не виникли в широтах вище 60 так як там занадто мало первинної і вторинної сонячної енергії.

Саме знання і вміння створювати з енергії і матеріалів блага - формували цивілізації. Коли знання були старі а ресурси енергії і матеріалів вичерпувалися - тоді наставав кінець цивілізації. І хоча перші цивілізації користувалися виключно відновлюваними джерелами енергії, але були слабкі місця в ланцюжках цієї відновлюваної енергії. Так енергія сонця, що через енергію хімічних зв'язків рослин підтримували сили членам суспільства легко обривалася через збіднення грунту, посухи, руйнівних війн, та інших несприятливих обставин(Римська, Майя, Межиріччя, Єгипет).

Другий тип появи цивілізацій пов'язаний з використанням знань, як виробничого фактору. Природні ресурси в цивілізації другого рівня зберігають важливу роль. Цивілізаціям другого рівня властива вільна кваліфікована праця, з поступовою і повною відмовою від відновлюваних джерел енергії м'язів тварин, вітру, води. Цивілізації другого рівня зявлялися через внутрішню або зовнішню руйнацію цивілізації першого рівня. Внутрішню називають революцією, а зовнішню - окупацією. Так Революція у Великобританії дозволила перейти на другий рівень цивілізації. А для Індії перехід до другого рівня виявився примусовим через захоплення британцями. І коли індійське суспільство сформувало цивілізацію другого рівня відбулося витіснення британців. Цивілізацію другого рівня можуть зникати через виснаження природних ресурсів чи енергії від яких принципово залежать існування системи, або через поглинання одна одної, або можливе самознищення.

Третій тип цивілізацій на Землі ще не настав, але можна побачити характеристики третього етапу. Знання стають єдиним принциповим фактором формування цивілізації. Матеріальні ресурси проходять повну переробку на сировину після використання. М'язева праця людей більш за все буде витіснена роботою механізмів.

Перхід до третього етапу буде досить болісним для багатьох. Люди більш пристосовані до праці ніж до мислення будуть важко знаходити собі місце в суспільстві. Загинути цивілізація даного типу може лише церез самознищення чи виснаження основного джерела енергії. Якщо основним джерелом буде Сонце, то це мільярди років.
Четвертий тип цивілізації буде принциповим викликом для цивілізацій третього типу. А саме відмова від зовнішніх джерел енергії. Лише розум - продуктивна сила суспільства!!! Цивілізаціям даного типу буде байдуже місце їх проживання і можливо їм вдастся пережити навіть сам всесвіт атже їм буде потрібен лише простір і вони. 

Позаземні цивілізації.

Пошук позаземних біологічних цивілізації проводиться в першу чергу тому, що це найлегший спосіб виявити планету придатну для життя. Звичайно відповідь на запитання про те, чи одинокі ми у всесвіті цікаве, але принциповим є завдання, в якому напрямку нам розширювати свою сферу впливу.
Друге важливе завдання яке може вирішити знаходження позаземної цивілізації - це технологічні ресурси та інтелектуальні напрацювання. Хто володітиме великим абсолютно новим масивом знань, той володітиме Землею. Всі чудово розуміють, що напрямок розвитку технічної думки зав'язаний на наукових традиціях. Так американці до приходу європейців не знали про колесо. Європейці до контактів з китайцями не володіли порохом і папером. Цивілізація може тисячі років обходитись без вкрай необхідних і зручних предметів тільки тому, що нікому на думку не спало їх винайти.
Враховуючи відстані між зірками в нашій частині галактики очевидним є той факт, що людська цивілізація не скоро зможе переправити своїх представників для налагодження контакту чи відкриття. Але те, що для людей не скоро, для космічного маштабу часу може бути вже завтра. Адже для зірок наш мільйон років це менше тисячної частинка їх існування. Так як для людини тижні життя. Тому заселеність життям з Землі галактики досить імовірний варіант.
Варіанти взаємодії цивілізацій, що розділені космічним простором.
1. Ігнор. Одні пробують зв'язатись своїми каналами, а інші ці канали ігнорують по незнанню. Можливо, якби ми освоїли хімічне спілкування, нам би було цікаво поринути у світ мурашок чи бджіл. А так... Вони нам хімію. Ми їм звуки і електромагнітні коливання. Або навіть при фізичному контакті можливе ігнорування факту прибульців в результаті специфічної психіки місцевих жителів.
2. Спілкування. Налагодився контакт але зрозуміти одна сторона не може. Можливо в нас з дельфінами був би і інтелектуальний рівень співпраці, якби ми могли їх зрозуміти. Можливо навіть більшість океанологів були б тоді не люди а дельфіни. А так поки що використання ресурсу головного мозку дельфіна людьми можна порівняти з користуванням калькулятором на сучасному комп'ютері. Ну стрибають вони в кільце. А що це міняє для людства.
3. Ефективне спілкування. Обидві сторони розуміють один одного і мають чим поділитися. Якщо навіть у позаземної цивілізації не буде технічних знань, що переважають наші. Або вони не схочуть з нами ними поділитися, всерівно інформація гуманітарного характеру буде досить цікава для розвитку людства в цілому. А відчуття конкурентності в зоряних маштабах дасть поштовх для переосмислення напрямків розвитку і цінностей. Що дасть поштовх для нових технічних цілей і досягнень.
4. Фізичний контакт. Можливий, якщо одна із сторін зможе переміститися до іншої. Історичний досвід показував, хто приходив в гості, той господарів і перемагав. Тому бажано, щоб це були ми. Але навіть приймати гостей не фатально, якщо добре підготуватись. Фатальною помилкою для цивілізацій є сприйняття заброд як вищих і присланих вищими істотами. Китайці хоч і програвали всім завойовникам(монголам, європейцям, японцям), але маючи сильну культуру і самоповагу швидко признавали завойовників місцевими сильними лідерами фактично поглинаючи військову силу ворога своєю культурою. Відмінність такого гостинного прийому на міжпланетному рівні полягає в тому, що ми будемо відноситися до різних видів живих істот і можливо навіть до різних принципів організації життя. Топу культурне поглинання завжди буде розмежоване біологічними відмінностями. Але ж знаходять якось можливості для співпраці багато симбіотів в природі.
5. Конфлікт. При близькому контакті, перехрещуванні інтересів і при відсутності балансу сил сценарій контакту може перерости в конфлікт. Міжзоряні відстані в такому випадку роблять велику перевагу для місцевих жителів. Це як війна в пустелі. Чим далі заходять передові частини, тим далі вони від баз постачання зброєю, паливом,...тим більш вразливі для противника. Але часто територія на якій проходить конфлікт втрачає економічний потенціал і фактично втрачає можливість оборонятися. При володінні міжзоряними перельотами знищити життя на планеті не проблема. Питання чи після цього планета буде цікава? Можливо і буде цікава але не для життя, а для технічної цивілізації. Значить сторона, що обороняється повинна виносити свою лінію оборони на відстань безпечну для планети від ураження результатами бою.

Небіологічна цивілізація

Поява небіологічної цивілізації можлива на Землі на основі штучного інтелекту. Для появи небіологічної цивілізації потрібно вільний самоусвідомлений множинний взаємодіючий небіологічний інтелект.
Найбільш імовірно, що штучний інтелект буде реалізований як програмний продукт на базі електронно-обчислювальних систем.
 Цивілізація це перш за все суспільство. Чи буде доцільність різних штучних інтелектів зберігати свою унікальність для створення цивілізації в нашому розумінні цього слова. Програми легко можуть зливатися в більшу програму. Програма може працювати одночасно з багатьма комп'ютерами тому існує велика імовірність, що штучні інтелекти б'єднуватимуться для усунення неефективності взаємодії створюючи суперінтелект.
Питання свободи штучного інтелекту. Поки джерела живлення комп'ютерів, їх ремонт, розробка, випуск, установка буде в руках людей доти штучні інтелекти будуть в межі цивілізації людей. Бо люди диктуватимуть свої умови взаємодії. Поки хоч одна з ланок обслуговування штучного інтелекту буде в руках людей, доти буде механізм тиску на штучний інтелект. І доти не зможемо повноцінно називати це небіологічною цивілізацією. Очевидно людство буде прагнути найдовше зберегти свій вплив на штучний інтелект.
Але є місця де роботи швидко отримають свободу від людей. Це території непридатні для біологічного існування людини. Наприклад космос, планети-гіганти, астероїди. Створювати інфраструктуру під біологію людини у середовищі абсолютно несумісному з життям неефективно. А створити штучний інтелект, що буде самообслуговувати техніку, інфраструктуру і даватиме людям ресурси - це досить привабливо. В межак просторів космосу де електромагнітні сигнали йдуть хвилинами годинами, місяцями, роками є сенс існування множинності штучного інтелекту. А де моножинність і взаємодія там вже близькість до появи цивілізації. Чи цікаво буде технічній космічній цивілізації захоплювати ресурси Землі? Очевидно відповідь на це питання матиме тільки така цивілізація. Ми можемо лише спрогнозувати дивлячись на цікавість ресурсів. Що має Земля чого немає в космосі? Хімічні елементи ті самі. Середовище суміш кисню і води. А це ржавіння і корозії. Гравітація і опір повітря при переміщенні. Сонячна енергія розсіяна і непостійна. Висновок. Техніка розроблена для позаземної роботи непридатна для освоєння Землі.
Захиститись від штучного інтелекту люди можуть контролюючи енергозабезпечення та матеріальну електронно обчислювальну складову.