Зародження цивілізації відбувається коли люди освоюють знання і ресурс достатній для формування суспільної господарської діяльності. З розподілом праці між виробниками, посередниками. Первинним є знання про використання природного ресурсу. З часом знань може збільшуватися і задіяних в цивілізаційний процес ресурсів повинно збільшуватися. Якщо природні ресурси вичерпні і переходять у відходи, а нових не надходить. А також якщо не з'являється більше знань про застосування нових ресурсів, тоді настає скорочення цивілізації.
Ці ж самі процеси відбуваються на рівні організацій, що входять в цивілізацію. Адже цивілізація - це сукупність систем, що в неї входять. Тому якщо бізнес знаходить нові види діяльності, розвивається, то і в суспільстві відчувається підйом і розвиток. Якщо кожен наступний підйом в економічних циклах вищий за попередній - то можна сміливо заявити, що цивілізація розвивається. Якщо кожна наступна економічна криза глибша за попередню, то можна зробити висновок, що цивілізація занепадає.
Відчуття розвитку і занепаду чітко відчуваються людьми, що входять в цивілізацію. Так в епоху розквіту занепаду римської імперії популярним в народі було поняття "останніх днів". Тому таку популярність отримало невідоме до того хрестиянство. Так, люди відчували останні дні римської цивілізації. Те саме можна сказати і про сучасність. Ідеї "останніх днів" набагато популярніші серед населення, що проживають в країнах що сповідують російську цивілізаційну картину світу. І мало популярні в китайському і індійському середовищі. Який може бути кінець світу коли все так динамічно розвивається.
Для розвитку характерне освоєння нових ресурсів. Тому найповажніші в такій системі будуть або винахідники, або підприємці, або воїни(в разі успішних воєн). Успішне підприємництво носить іноваційний характер. Хто в систему дає нові ресурси - той процвітає. Мінімум обмежень для ініціативи. Мінімум регламентів і правил діяльності.
В часи занепаду джерела надходження нових ресурсів беруться під контроль. Коли винаходи нових джерел можуть бути недоцільними непотрібними або навіть небезпечними. Це може похитнути стабільність устрою. Навіщо видумувати нове, як ресурсу необмежено. Навіть якщо ресурсів мало, то освоєння нових несе небезпеку. Бо ті нові багаті можуть почати претендувати на вплив всередині суспільства. Верхи консервують розвиток, який швидко виснажується і починає деградувати.
На особистісному рівні все виглядає близько. Під час розвитку людей цікавлять більше реалізація цілей ніж власні задоволення. Задоволення йдуть як результат успішно реалізованих цілей. Коли люди починають прагнути до задоволень заради задоволень - це початок кінця. Непродуктивні задоволення використовуючи безмежну кількість ресурсів швидко виснажують джерело. А вміння думати продуктивно атрофовується.
Немає коментарів:
Дописати коментар