Розвиток і занепад цивілізацій.

Зародження цивілізації відбувається коли люди освоюють знання і ресурс достатній для формування суспільної господарської діяльності. З розподілом праці між виробниками, посередниками. Первинним є знання про використання природного ресурсу. З часом знань може збільшуватися і задіяних в цивілізаційний процес ресурсів повинно збільшуватися. Якщо природні ресурси вичерпні і переходять у відходи, а нових не надходить. А також якщо не з'являється більше знань про застосування нових ресурсів, тоді настає скорочення цивілізації. 

Ці ж самі процеси відбуваються на рівні організацій, що входять в цивілізацію. Адже цивілізація - це сукупність систем, що в неї входять. Тому якщо бізнес знаходить нові види діяльності, розвивається, то і в суспільстві відчувається підйом і розвиток. Якщо кожен наступний підйом в економічних циклах вищий за попередній - то можна сміливо заявити, що цивілізація розвивається. Якщо кожна наступна економічна криза глибша за попередню, то можна зробити висновок, що цивілізація занепадає.

Відчуття розвитку і занепаду чітко відчуваються людьми, що входять в цивілізацію. Так в епоху розквіту занепаду римської імперії популярним в народі було поняття "останніх днів". Тому таку популярність отримало невідоме до того хрестиянство. Так, люди відчували останні дні римської цивілізації. Те саме можна сказати і про сучасність. Ідеї "останніх днів" набагато популярніші серед населення, що проживають в країнах що сповідують російську цивілізаційну картину світу. І мало популярні в китайському і індійському середовищі. Який може бути кінець світу коли все так динамічно розвивається.

Для розвитку характерне освоєння нових ресурсів. Тому найповажніші в такій системі будуть або винахідники, або підприємці, або воїни(в разі успішних воєн). Успішне підприємництво носить іноваційний характер. Хто в систему дає нові ресурси - той процвітає. Мінімум обмежень для ініціативи. Мінімум регламентів і правил діяльності.

 В часи занепаду джерела надходження нових ресурсів беруться під контроль. Коли винаходи нових джерел можуть бути недоцільними непотрібними або навіть небезпечними. Це може похитнути стабільність устрою. Навіщо видумувати нове, як ресурсу необмежено. Навіть якщо ресурсів мало, то освоєння нових несе небезпеку. Бо ті нові багаті можуть почати претендувати на вплив всередині суспільства. Верхи консервують розвиток, який швидко виснажується і починає деградувати.

На особистісному рівні все виглядає близько. Під час розвитку людей цікавлять більше реалізація цілей ніж власні задоволення. Задоволення йдуть як результат успішно реалізованих цілей. Коли люди починають прагнути до задоволень заради задоволень - це початок кінця. Непродуктивні задоволення використовуючи безмежну кількість ресурсів швидко виснажують джерело. А вміння думати продуктивно атрофовується.

Типи цивілізації

Розглянемо цивілізацію не як набір матеріальних речей, а як систему, що використовуючи ресурси створює матеріальні і нематеріальні блага для своїх членів. 

Для організації виробництва благ потрібні енергія, матеріали і знання.

Перші цивілізації користувалися м'язевою енергією тварин та людей, первинною і вторинною енергією сонця. Матеріали були природні (викопні чи поверхневого походження) з низьким рівнем обробітку і нескладним компонуванням різних елементів для отримання нового матеріалу(бронза, порох, папір). І хоча ці цивілізації сильно відрізнялися в стилях культурних предметів - всі вони базувалися на рабовласництві чи феодалізмі.  Незалежно від того чи це Америка, Китай чи Європа.

Перший тип появи цивілізацій зобов'язаний своїм виникненням місцям де концентрація природних багатств дозволяла створити концентрацію населення для формування виробництва через розподіл праці і торгівлю. Перші цивілізації не виникли в широтах вище 60 так як там занадто мало первинної і вторинної сонячної енергії.

Саме знання і вміння створювати з енергії і матеріалів блага - формували цивілізації. Коли знання були старі а ресурси енергії і матеріалів вичерпувалися - тоді наставав кінець цивілізації. І хоча перші цивілізації користувалися виключно відновлюваними джерелами енергії, але були слабкі місця в ланцюжках цієї відновлюваної енергії. Так енергія сонця, що через енергію хімічних зв'язків рослин підтримували сили членам суспільства легко обривалася через збіднення грунту, посухи, руйнівних війн, та інших несприятливих обставин(Римська, Майя, Межиріччя, Єгипет).

Другий тип появи цивілізацій пов'язаний з використанням знань, як виробничого фактору. Природні ресурси в цивілізації другого рівня зберігають важливу роль. Цивілізаціям другого рівня властива вільна кваліфікована праця, з поступовою і повною відмовою від відновлюваних джерел енергії м'язів тварин, вітру, води. Цивілізації другого рівня зявлялися через внутрішню або зовнішню руйнацію цивілізації першого рівня. Внутрішню називають революцією, а зовнішню - окупацією. Так Революція у Великобританії дозволила перейти на другий рівень цивілізації. А для Індії перехід до другого рівня виявився примусовим через захоплення британцями. І коли індійське суспільство сформувало цивілізацію другого рівня відбулося витіснення британців. Цивілізацію другого рівня можуть зникати через виснаження природних ресурсів чи енергії від яких принципово залежать існування системи, або через поглинання одна одної, або можливе самознищення.

Третій тип цивілізацій на Землі ще не настав, але можна побачити характеристики третього етапу. Знання стають єдиним принциповим фактором формування цивілізації. Матеріальні ресурси проходять повну переробку на сировину після використання. М'язева праця людей більш за все буде витіснена роботою механізмів.

Перхід до третього етапу буде досить болісним для багатьох. Люди більш пристосовані до праці ніж до мислення будуть важко знаходити собі місце в суспільстві. Загинути цивілізація даного типу може лише церез самознищення чи виснаження основного джерела енергії. Якщо основним джерелом буде Сонце, то це мільярди років.
Четвертий тип цивілізації буде принциповим викликом для цивілізацій третього типу. А саме відмова від зовнішніх джерел енергії. Лише розум - продуктивна сила суспільства!!! Цивілізаціям даного типу буде байдуже місце їх проживання і можливо їм вдастся пережити навіть сам всесвіт атже їм буде потрібен лише простір і вони. 

Позаземні цивілізації.

Пошук позаземних біологічних цивілізації проводиться в першу чергу тому, що це найлегший спосіб виявити планету придатну для життя. Звичайно відповідь на запитання про те, чи одинокі ми у всесвіті цікаве, але принциповим є завдання, в якому напрямку нам розширювати свою сферу впливу.
Друге важливе завдання яке може вирішити знаходження позаземної цивілізації - це технологічні ресурси та інтелектуальні напрацювання. Хто володітиме великим абсолютно новим масивом знань, той володітиме Землею. Всі чудово розуміють, що напрямок розвитку технічної думки зав'язаний на наукових традиціях. Так американці до приходу європейців не знали про колесо. Європейці до контактів з китайцями не володіли порохом і папером. Цивілізація може тисячі років обходитись без вкрай необхідних і зручних предметів тільки тому, що нікому на думку не спало їх винайти.
Враховуючи відстані між зірками в нашій частині галактики очевидним є той факт, що людська цивілізація не скоро зможе переправити своїх представників для налагодження контакту чи відкриття. Але те, що для людей не скоро, для космічного маштабу часу може бути вже завтра. Адже для зірок наш мільйон років це менше тисячної частинка їх існування. Так як для людини тижні життя. Тому заселеність життям з Землі галактики досить імовірний варіант.
Варіанти взаємодії цивілізацій, що розділені космічним простором.
1. Ігнор. Одні пробують зв'язатись своїми каналами, а інші ці канали ігнорують по незнанню. Можливо, якби ми освоїли хімічне спілкування, нам би було цікаво поринути у світ мурашок чи бджіл. А так... Вони нам хімію. Ми їм звуки і електромагнітні коливання. Або навіть при фізичному контакті можливе ігнорування факту прибульців в результаті специфічної психіки місцевих жителів.
2. Спілкування. Налагодився контакт але зрозуміти одна сторона не може. Можливо в нас з дельфінами був би і інтелектуальний рівень співпраці, якби ми могли їх зрозуміти. Можливо навіть більшість океанологів були б тоді не люди а дельфіни. А так поки що використання ресурсу головного мозку дельфіна людьми можна порівняти з користуванням калькулятором на сучасному комп'ютері. Ну стрибають вони в кільце. А що це міняє для людства.
3. Ефективне спілкування. Обидві сторони розуміють один одного і мають чим поділитися. Якщо навіть у позаземної цивілізації не буде технічних знань, що переважають наші. Або вони не схочуть з нами ними поділитися, всерівно інформація гуманітарного характеру буде досить цікава для розвитку людства в цілому. А відчуття конкурентності в зоряних маштабах дасть поштовх для переосмислення напрямків розвитку і цінностей. Що дасть поштовх для нових технічних цілей і досягнень.
4. Фізичний контакт. Можливий, якщо одна із сторін зможе переміститися до іншої. Історичний досвід показував, хто приходив в гості, той господарів і перемагав. Тому бажано, щоб це були ми. Але навіть приймати гостей не фатально, якщо добре підготуватись. Фатальною помилкою для цивілізацій є сприйняття заброд як вищих і присланих вищими істотами. Китайці хоч і програвали всім завойовникам(монголам, європейцям, японцям), але маючи сильну культуру і самоповагу швидко признавали завойовників місцевими сильними лідерами фактично поглинаючи військову силу ворога своєю культурою. Відмінність такого гостинного прийому на міжпланетному рівні полягає в тому, що ми будемо відноситися до різних видів живих істот і можливо навіть до різних принципів організації життя. Топу культурне поглинання завжди буде розмежоване біологічними відмінностями. Але ж знаходять якось можливості для співпраці багато симбіотів в природі.
5. Конфлікт. При близькому контакті, перехрещуванні інтересів і при відсутності балансу сил сценарій контакту може перерости в конфлікт. Міжзоряні відстані в такому випадку роблять велику перевагу для місцевих жителів. Це як війна в пустелі. Чим далі заходять передові частини, тим далі вони від баз постачання зброєю, паливом,...тим більш вразливі для противника. Але часто територія на якій проходить конфлікт втрачає економічний потенціал і фактично втрачає можливість оборонятися. При володінні міжзоряними перельотами знищити життя на планеті не проблема. Питання чи після цього планета буде цікава? Можливо і буде цікава але не для життя, а для технічної цивілізації. Значить сторона, що обороняється повинна виносити свою лінію оборони на відстань безпечну для планети від ураження результатами бою.

Небіологічна цивілізація

Поява небіологічної цивілізації можлива на Землі на основі штучного інтелекту. Для появи небіологічної цивілізації потрібно вільний самоусвідомлений множинний взаємодіючий небіологічний інтелект.
Найбільш імовірно, що штучний інтелект буде реалізований як програмний продукт на базі електронно-обчислювальних систем.
 Цивілізація це перш за все суспільство. Чи буде доцільність різних штучних інтелектів зберігати свою унікальність для створення цивілізації в нашому розумінні цього слова. Програми легко можуть зливатися в більшу програму. Програма може працювати одночасно з багатьма комп'ютерами тому існує велика імовірність, що штучні інтелекти б'єднуватимуться для усунення неефективності взаємодії створюючи суперінтелект.
Питання свободи штучного інтелекту. Поки джерела живлення комп'ютерів, їх ремонт, розробка, випуск, установка буде в руках людей доти штучні інтелекти будуть в межі цивілізації людей. Бо люди диктуватимуть свої умови взаємодії. Поки хоч одна з ланок обслуговування штучного інтелекту буде в руках людей, доти буде механізм тиску на штучний інтелект. І доти не зможемо повноцінно називати це небіологічною цивілізацією. Очевидно людство буде прагнути найдовше зберегти свій вплив на штучний інтелект.
Але є місця де роботи швидко отримають свободу від людей. Це території непридатні для біологічного існування людини. Наприклад космос, планети-гіганти, астероїди. Створювати інфраструктуру під біологію людини у середовищі абсолютно несумісному з життям неефективно. А створити штучний інтелект, що буде самообслуговувати техніку, інфраструктуру і даватиме людям ресурси - це досить привабливо. В межак просторів космосу де електромагнітні сигнали йдуть хвилинами годинами, місяцями, роками є сенс існування множинності штучного інтелекту. А де моножинність і взаємодія там вже близькість до появи цивілізації. Чи цікаво буде технічній космічній цивілізації захоплювати ресурси Землі? Очевидно відповідь на це питання матиме тільки така цивілізація. Ми можемо лише спрогнозувати дивлячись на цікавість ресурсів. Що має Земля чого немає в космосі? Хімічні елементи ті самі. Середовище суміш кисню і води. А це ржавіння і корозії. Гравітація і опір повітря при переміщенні. Сонячна енергія розсіяна і непостійна. Висновок. Техніка розроблена для позаземної роботи непридатна для освоєння Землі.
Захиститись від штучного інтелекту люди можуть контролюючи енергозабезпечення та матеріальну електронно обчислювальну складову.

Цивілізацієзнавство - це наука, що вивчає поняття цивілізація.

Цивілізацієзнавство вивчає умови появи, етапи розвитку цивілізацій, характерні риси цивілізації. Цивілізацієзнавство визначає критерії по яким групу особин слід відносити до цивілізації чи ні. Цивілізаціознавство вивчає закони, які впливають на появу, розвиток та занепад цивілізації. Цивілізацієзнавство визначає критерії за якими можна буде відносити до позаземної цивілізації організовані форми позаземного життя в разі їх відкриття. При появі множинного взаємодіючого штучного інтелекту цивілізаціознавство повинне буде дати відповідь на питання чи можна його вважати цивілізацією штучного інтелекту.

Закони життя і цивілізації

Оскільки цивілізація – це форма організації життя. То закони життя повинні працювати по відношенню до цивілізації.

Закон надлишку. В житті.  Надлишкова можливість залишити нащадків. Надлишкова енергія, мікроелементи  в організмі запасаються. Надлишкова різноманітність видів в екосистемі.  Цивілізації тримають надлишкову оборонну міць, створюють запаси стратегічно важливих засобів чи сировини.

Втрата надлишків призводить до нестабільності в системі аж до її деградації чи спрощення до простішого рівня де можливе знову появи надлишковості.

Закон конкуренції. В житті змагання йде між організмами всередині групи, виду, спеціалізації,між живою і неживою матеріями.

Всередині цивілізації змагаються окремі особини, групи осіб і цивілізації між собою.

Інколи складається враження, що ціллю змагання є не змагання. Стратегія пригнічення конкурента як засіб до перемоги в змаганні настільки поширена, що багато конкуруючих суб’єктів однією цією стратегією і користуються.

Остаточне припинення конкуренції веде до припинення вдосконалення, пристосування, розвитку. А за цим іде неефективне використання ресурсів  зменшення запасів, перехід на простіший рівень де можливі запаси і частіше всього втрата домінуючого елемента системи свого панівного рівня з появою конкуренції.

Конкуренція важлива у всіх відділах системи. Фактично це синонім взаємозамінності, дублювання на вищому рівні по відношенню до конкуруючих суб’єктів.

Закон пристосування. Життя простіших може пристосовуватись шляхом мутацій і зміні поколінь. Складніші види не маючи можливість швидкого пристосовування шляхом зміни поколінь підлаштовуються шляхом зміни в поведінці.  Хоча для швидшого адаптування тіла показав ефективність статева форма розмноження.
Закон розширення в житті виражається через прагнення кожного виду розширити свій простір для проживання. Зазвичай це відбувається через закон надлишковості. Коли надлишкове розмноження призводить до того, що найменш пристосовані і адаптовані особини витісняються особинами з сильнішими позиціями на цій території поза межі проживання групи. Далі витіснені особини пристосовуються до нового (чи старого але іншого середовища). І якщо їм вдається закріпитися, то вид отримує нові території. Інколи нові умови бувають настільки інші, що пристосування призводить до утворення нового підвиду а згодом можливо і виду. На рівні цивілізацій правила поширюються до межі можливого. На межах цивілізацій йде боротьба цінностей чи правил гри. Яка цивілізація зможе нав'язати свої правила гри та і розширюється. Диктат сили Євразійської цивілізації стикнувся в Україні з диктатом правил Європейської цивілізації. Напруга протистояння переросла у військовий конфлікт. На груповому і особистістному рівні закон розширення реалізується в прагненні членів групи(партії, фірми, сім'ї) мати більше можливостей. Найочевидніше це виражається в прагненні до прибутку, що потім можна використати в різних цілях.
Закон автономності передбачає, що кожен елемент системи є відносно самодостатім і на своєму рівні підвласний решті законів. Так в природі кожен живий організм, будучи частиною екосистеми, сам формує свій енернетичний, водний та інші види балансів всередені організму. Те саме стосується і цивілізації. Як цивілізація в цілому так і кожен з її організаційних складових забезпечують свою фінансову, сировинну, енергетичну рівновагу.

В межах однієї цивілізації пристосування відмічається реакціями зміни в розмірі цивілізації, зовнішніх та внутрішніх умов. Так Рим був маленьким як царство. Розрісся до республіки і зафіксував своє становище як імперія. 

Цивілізація - це ситема норм, цінностей і правил які сповідують і підтримують суспільства, групи в суспільстві та окремі індивідуми добровільно або під тиском інших суспільств, груп в суспільствах чи окремих індивідів.
Цивілізація – це переважання впливу суспільних правил перед індивідуальними моделями на поведінку індивідумів. Цивілізація дозволяє сумувати індивідуальні напрацювання в суспільний продукт шляхом поділу праці.
Цивілізація зароджується і розвивається як більш ефективний організаційний інститут для вирішення індивідуальних інтересів групою особин. Цивілізація може загинути, якщо внутріцивілізаційні моделі не можуть ефективно справлятися з зовнішніми або внутрішніми викликами. Цивілізація може перейти в іншу цивілізацію, якщо пристосовуючись до нових умов зміниться настільки, що втратяться основні риси по яким ідентифікували попередню цивілізацію. 

Виживання цивілізації в її поширенні

- Як виглядають інопланетяни?

-Цьго я тобі впевнено сказати не можу, але з кожним роком імовірність того, що ми побачимо інопланетян як землян стрімко зростає.

- Як це?

- Якщо ми дійсно хочемо налагодити контакт, то нам доведеться створити співрозмовників.

- Але ж це нереально дорого!

- Дешевше ніж безкінечно шукати зв’язку і безрезультатно шукати сліди життя. Яка різниця є там життя, немає там життя. Якщо ми принесемо то буде. В цьому плані є ще і додатковий бонус. Найбільш імовірно, що створені нами інопланетяни будуть дружні до нас. Звичайно будуть конфлікти батьки-діти, але не буде конфлікту типу люди-кити.

- А який же в нас конфлікт з китами?

- Ніякого. Ми їх просто вибиваємо. Розум найбільш дефіцитний і найменш затребуваний ресурс. Розум китів ми цінуємо на вагу м’яса їх тіла. Та й з людським розумом не все однозначно. Людські суспільства часто витрачають шалені ресурси для відключення розуму своїх громадян. Де там говорити про використання розуму тварин чи інопланетян.

- Що ти маєш на увазі під виключенням розуму?

- Пропаганда, нав’язування стандартів знань а отже і мислення в освіті, роботі.

- А хіба можна без стандартів, пропаганди?

- Тут потрібен баланс між контрольованістю і ефективністю.

- Якщо зняти керованість людського суспільства, то хіба зменшаться проблеми через максимальну ефективність?

- Керованість повністю зняти неможливо, бо це властивість елементів системи впливати на інші елементи. Максимальний розвиток показують ті суспільства, де є  баланс керованості всіх елементів системи. Тоталітарні системи часто мають проблеми з розвитком технологій, що найяскравіше видно в нестачі харчів. І це незалежно від природних багатств які контролює тоталітаризм. Радянський Союз і Російська Федерація яскравий тому приклад.

Чи справді проблемою є голод низів суспільства проблемою для верхів? (низи це ті, що не вміють впливати на систему, а верхи навпаки) Це вирішувати верхам. Для керівництва системи є проблемою голодні бунти і революції. А голодна смерть мільйонів інколи зручний механізм для встановлення влади. Є людина, є проблема. Немає людини, немає проблеми. Проблеми тих людей, що випали з впливу на систему залишаються невирішеними. Слабкість цих людей це і є слабкість цілої системи. Вони не дають системі життєвої сили. Рим впав не тому, що варвари були військово сильніші. Рим впав, бо верхи відключили низи, чи то низи погодилися усунутися, за їжу, від формування Риму. Якщо імперія тримається на одному імператору, то вона слабка як одна людина. Якщо кожен варвар знає, що ризикуючи життям він може отримати частку Риму, то варвари мають силу тієї кількості людей, які готові не це піти.

- Але ж первіснообщинному ладі не було перекосів керованості а жили вони в частому голоді і бідності матеріальних благ.

- Вони жили максимально сито наскільки дозволяли засоби виробництва. Забезпечення кожного було максимально в його владі і мінімально залежало від оточуючих людей. Тому кожен докладав стільки зусиль скільки хотів і міг отримувати ресурсу. При первіснообщинному ладі людство заселило практично всю Земну сушу. (Антарктида хоч і тверда проте не суша). А які досягнення державницького періоду? Десь там побували, а в Антарктиді буваємо на постійній основі.

- А науково-технічний прогрес? А культура?

- Так ми стали такими сильними, що можемо знищити все живе і навіть самих себе. Ми навчилися робити багато цікавого, що цікаво тільки нам. Для інших істот, в тому числі і розумних, в нас є тільки клітки і акваріуми.

- Можливо до розумних інопланетян ми так відноситися не будемо?

- Точно не будемо, якщо вони «виведуть нам на орбіту термоядерні бомби». Якщо вони не подумають про методи впливу на нас то їх чекають карантин, резервація і ще багато приємних слів можна придумати для витіснення з життєвого простору. Ми вже їх боїмося. Люди стерилізують космічні кораблі для польотів на Марс. І якщо звідти щось привезуть воно точно буде стерилізовано після вивчення. А що ми вимагатимемо від них при контакті? Колись хтось чув, про хвороби грибів, що передаються людині? Наші з грибами тіла мають значні розбіжності в біохімії тому надзвичайно важко одному шкіднику пристосуватись до умов життя в таких різних середовищах. А що говорити про біологію іншої еволюційної історії? Я не проти стерилізації залізячок при польотах на стерильні планети. Це невелика ціна за спокій знервованих громадян. Еволюція не дає швидкого використання нового біологічного матеріалу. Дерева перші мільйони років жили серед життя і їхні навіть мертві тіла не було кому пошкодити. Так утворилося вугілля.

- То нам не варто боятися інопланетян?

- Нам варто боятися себе і природні закони які нас знищать, якщо ми не будемо розвиватися.

- А як можна уявити заселення планет за десятки світлових років від Землі?

- Ідея панспермії, що теоретично можлива до Землі може стати практичною для інших планет з близькими умовами. Зиготи, спори, насіння в міжзоряному замороженні можуть зберігати життєздатність тисячоліттями. Цього достатньо для подолання відстаней в межах зоряного сусідства.

- А чим можуть допомогти земній цивілізації колонії, що засновані панспермією, і контакт з якими можливий лише інформаційний?

- Це буде багатопланова підтримка.

1. Інтелектуальна. Для вирішення завдань створення позаземної колонії нам доведеться вирішити нові проблеми. Нові підходи однозначно дадуть поштовх у вирішенні старих проблем на землі. Для прикладу космос і авіація дали вологі серветки, памперси, супутникове телебачення, тефлон, кулькові ручки…

2. Технічна. Для запуску проекту заселення віддалених планет автоматизація повинна буде стати на новий рівень. Можливо реалізується використання нових видів енергії.  І всі ці досягнення залишаться на Землі. В космос полетить лише готовий виріб.

3. Емоційна. В людства з’явиться розширене бачення себе і свого призначення. З’являться нові горизонти, надії і перспективи.

4. Економічна. Десятки тисяч робочих місць створять поштовх в економіці. А інтелектуальні і технічні напрацювання проекту зможуть перевести на інший технологічний рівень багато галузей економіки і кардинально змінити рівень життя більшості людей.

- Звідки впевненість, що зародки життя приживуться в чужому світі?

- На Землі життя заселило всі умови з рідкою водою. Життя не боїться високих тисків, температур, агресивних кислот і лугів, темряви. Швидкість розмноження життя в сприятливих умовах вражаюча. А якщо врахувати, що практично всі умови з рідкою водою сприятливі, то потенціал заселення і перетворення планети мікроорганізмами колосальний. Ми точно знаємо, що хімічні елементи на інших планетах аналогічні нашим. І навіть співвідношення їх в межах зоряного сусідства близькі. Отже нежива природа(основа живої) дуже близька по складу. Залишилося знайти планету з близькими фізичними умовами і заселити її. В нас в руках є живі інструменти для перетворення неживої матерії в живу які еволюція розробляла на Землі мільярди років.

- А якщо на планеті буде життя і можливо навіть розумне і можливо навіть технологічно оснащене?

- Контакт з чужим життям можливий по двом сценаріям.

1. Паралельність. При неможливості включення нових видів в харчовий ланцюжок вони будуть існувати паралельно як на Землі  ялина і вовки.

2. Взаємодія. Зазвичай взаємодія нових видів на перших етапах обмежується включення нових видів в харчовий ланцюжок. Далі жертви можуть пристосуватися шляхом паразитизму чи симбіозу. Те ж саме відбувається і на рівні суспільств.

Розумне життя на Землі це еквівалент допитливості. Всі розумні форми на землі з різними еволюційними історіям ставали допитливими. Адже дельфіни, кити розумними стали у воді і в нас з ними немає розумних спільних предків.  Якщо на поверхні почне рухатись незрозумілий предмет розумні форми життя скоріше за все будуть спостерігати за його роботою. А сильні нерозумні форми не будуть його нищити, якщо він не буде загрожувати чи бути цікавим як харч. Тому металевого захисту від зубів примітивних тварин повинно бути достатньо.

Технологічний розум побачивши діяльність незрозумілих механізмів захоче їх вивчати і контролювати. Тому успіх буде локальним під контролем місцевих вчених. Багато вчених схиляється до думки, що імовірність існування складної технологічної цивілізації без радіозв’язку мізерна. Тому відправляючи корабель на планету без упорядкованих радіохвильових сигналів на 99,99% можна бути впевненому у відсутності технологічних цивілізацій.

- Невже немає перешкод для поширення життя по галактиці?

- Є великі. І всі вони в наших головах.